Слово ідеал (від грец. — ідея, первообраз) означає взірець досконалості, найвища мета прагнень. Естетичний ідеал має духовно-практичну форму, оскільки звернений до емоційної, чуттєвої сфери людини і постає в конкретно-чуттєвому образі.
Усі ми в дитинстві хотіли бути на когось схожими. Брали з когось приклад, наслідували чиїсь дії, в усьому хоч трішечки старалися бути подібними до старших, які слугували для нас взірцем. Це є свідченням того, що вже в дитинстві людина починає створювати якийсь ідеальний образ, що стає метою певних зусиль у самовихованні та самовдосконаленні.
Ідеал мобілізує людську енергію, почуття й волю, вказуючи напрям діяльності. Ідеали здатні випереджати дійсність, виявляти тенденції майбутнього. Ідеал слугує орієнтиром, а в деяких випадках і зразком моделі поведінки або системи цінностей. Отже питання про естетичні ідеали, які потрібні сучасному суспільстві є дуже актуальним.
Як і інші ідеали, ідеал людини не залишається незмінним. Він змінюється і на різних етапах життя самої людини, і в різні періоди історичного розвитку, не кажучи вже про те, що ідеал людини або його певні риси можуть визначатися також класовими і національними або статевими і професійними відмінностями людей.
Так, у молодому віці, створюючи свій ідеал, ми більше уваги приділяємо його зовнішньому вигляду, тобто розглядаємо його переважно з естетичної точки зору, а в зрілості на перший план висуваються моральні і громадянські якості людини. Якщо у первісному суспільстві ідеальними рисами вважалися насамперед такі, як сила і спритність, то пізніше їх місце зайняли мудрість, людяність, культура, освіченість тощо.
Що ж стосується естетичних ідеалів, які потрібні сучасному суспільстві, то-це насамперед ідеальна людина - розвинута морально, розумово, фізично, естетично, у якої досконалими є і зовнішність, і внутрішній світ, і поведінка, і інтелект, і моральні якості.
Провідним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості повинно виступати моральне виховання, в основі змісту якого лежать загальнолюдські морально-духовні цінності, набуті попередніми поколіннями, що визначають основу поведінки і життєдіяльності як окремої людини так і певних спільнот. Серцевиною процесу морального виховання є формування моральної свідомості, гідності, патріотизму та толерантності.
У ідеальної людини повинні бути сформовані на високому рівні інтелектуальні вміння, естетичні почуття. Ідеальна людина повинна відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси і бути фізично досконалою.
Звичайно, здійснити цей ідеал у житті дуже важко. В нашому суспільстві ще немає для цього всіх належних умов, та й освіта ще не завжди спрямована на його досягнення. Але ж завдання ідеалу і полягає саме в тому, щоб скерувати нашу діяльність у потрібному напрямку, на здійснення відповідних змін і в навколишньому середовищі, і в самих собі.
Ті ж ідеали, які абсолютизують окремі риси і властивості людини, наприклад зовнішню красу або духовність, завжди будуть неповними й однобокими. Найгарніша людина, позбавлена духовності, мало чим відрізняється від гарної ляльки. Так само і надзвичайно освічена чи дуже розумна людина, якщо вона є фізично немічною або морально нерозвиненою, не може вважатися цілком досконалою.
Таким чином, основним естетичним ідеалом сьогодні, на мою думку, повинна стати ідеальна людина, яка розвинена всебічно й гармонійно, бо естетичні ідеали фіксують перспективу розвитку, відображають інтереси й потреби прогресивного суспільства. Не випадково дослідники називають естетичний ідеал синтезом сьогодні й завтра або наочним належним.
Список літератури.
-
Людина і суспільство: Підручник для 11 кл. / А. Арцишевський та ін. – К.: Перун, 2006. С. 69-71.
-
Естетика: Підручник. / Л. Т. Левчук та ін.. – К.: Вища шк.., 2006. – С. 58-61
-
Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. Посібник._К: Либідь, 2001. –С.223-229.
-
Комаров А.И. єстетическая культура личности. –К. : Вища школа, 1988. – 152 с.
-
Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка: Підручник. – К. : Знання, 207. – С. 307.
| 
